Jump to Navigation

У новому «Віснику ОНДІСЕ» вийшла стаття директора НДЦСЕ з інтелектуальної власності, присвячена науковим творам як об’єктам судової експертизи

Дата публікації: 
21 Червень 2018

15-16 червня 2018 року на урочистостях із нагоди 105-ліття Одеського науково-дослідного інституту судової експертизи в м. Одеса було презентовано новий, 3-й номер актуального часопису з проблем теорії та практики судової експертизи «Вісник Одеського науково-дослідного інституту судової експертизи». Серед низки цікавих публікацій цього номеру часопису слід відзначити і наукову статтю директора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі – Центр) доктора юридичних наук, професора, заслуженого юриста України В.Л. Федоренка на тему: «Кваліфікуючі ознаки наукового твору як об’єкта судової експертизи у сфері авторського права».

Директор Центру В.Л. Федоренко розкриває в статті для широкого експертного загалу проблематику, яка є важливою для проведення експертних досліджень у сфері інтелектуальної власності за спеціальністю 13.1.1, а також складовою розробленої Центром у 2016-2017 рр. «Методики проведення експертних досліджень літературних творів наукового характеру (VII.1.1-2017/2)». Власне, матеріали цієї статті розвивають окремі положення цієї методики і продовжують дискурс про науковий твір, як об’єкт авторського права та судової експертизи у сфері інтелектуальної власності в Україні.

У публікації обґрунтовано висновок про те, що літературний твір наукового характеру або науковий твір – це новий і оригінальний результат цілеспрямованої фахової інтелектуальної діяльності науковця (науковців), який є наслідком дослідження закономірностей розвитку природи, людини, суспільства та держави, який втілюються в ідеях, концепціях, теоріях, доктринах, ученнях та отримав своє матеріальне закріплення в монографіях, дисертаційних дослідженнях, звітах науково-дослідних робіт, наукових статтях і інших видах наукових творів.
В.Л. Федоренком також виявлені та охарактеризовані кваліфікуючі ознаки наукових творів, а саме:
 

  • науковий твір є результатом фахової наукової діяльності ученого або людини, яка здобуває статус ученого через захист кваліфікуючої наукової роботи (магістерська робота, дисертація тощо). Його автор (творець), як правило, є ученим із відповідним науковим статусом (науковий ступінь, вчене звання тощо), та/або наукові чи науково-педагогічні посади (докторант, доцент, науковий співробітник, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник, професор, директор науково-дослідного інституту тощо);

  • віднесення наукового твору до конкретної галузі науки і групи спеціальностей, перелік яких затверджено Міністерством освіти і науки України;

  • ідентифікація предмету наукового дослідження через універсальний класифікатор УДК (Універсальна десяткова класифікація), яка використовується на сьогодні в усьому світі, або класифікатор ББК (Бібліотечно-бібліографічна класифікація), який діяв в Україні до 22 березня 2017 р.;

  • науковий твір має чітко визначити мету, задачі, предмет та об’єкт (об’єкти) дослідження, оригінальну методологію наукового дослідження (обов’язковий складник такого наукового твору як дисертація), містить теоретичні та теоретико-методологічні узагальнення (висновки, положення) та практичні рекомендації (наприклад, у праві – щодо удосконалення правотворчої та правозастосовної діяльності);

  • системне, послідовне та чітке викладення матеріалу із використання наукового понятійно-категоріального апарату, в тому числі й спеціальної наукової термінології, характерної для тієї галузі знань, у якій створюється науковий твір;

  • особливості внутрішньої побудови (структури) наукового твору відповідно до особливостей виду наукового твору (монографія, дисертація, науковий звіт, наукова стаття, магістерська робота, реферат, анотація тощо). Ідеться про послідовний поділ на розділи, частини, пункти, підпункти, параграфи, абзаци із застосуванням цифрової або літерної нумерації, обов’язкову рубрикацію (мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження, методологія дослідження тощо – для дисертацій);

  • наявність у творі повного та об’єктивного аналізу досліджуваного об’єкту та предмету із використанням наукової методології;

  • викладення тексту наукового твору від третьої особи, відсутність емоційно-експресивної лексики, а також діалогів, за винятком цитувань діалогів, які є об’єктом чи предметом наукового дослідження (до прикладу – дослідження художнього твору);

  • наявність належно оформлених посилань на першоджерела (автор, назва твору, видавництво, місце і рік видання тощо), цитування з чітким визначенням початку та закінчення цитати, у тому числі нормативно-правових актів, хоча останні не охороняються авторським правом; дотримання міжнародних стилів цитування та посилання для наукових робіт [6], які публікуються в виданнях, включених до міжнародних науково-метричних баз;

  • наявність списку використаних джерел, оформлені згідно з міжнародним чи національним стандартом. До прикладу, відповідно до ДСТУ 8302:2015, чинним з 1 липням 2016 року;

  • наявність у тексті наукового твору та додатках до нього графіків, таблиць, діаграм, інших графічних відображень описаних процесів дослідження;

  • ідентифікація наукового твору відповідно до Міжнародного стандартного номеру книги ISBN (International Standard Book Number);

  • обсяг тексту наукового твору. До прикладу, обсяг монографії, що подається на здобуття наукового ступеня доктора наук повинна мати обсяг основного тексту для гуманітарних і соціальних наук – не менше 15 авторських аркушів, а в галузі природничих і технічних наук – не менше 10 авторських аркушів тощо.

 
(Федоренко В.Л. Кваліфікуючі ознаки наукового твору як об’єкта судової експертизи у сфері авторського права / В.Л. Федоренко // Вісник Одеського науково-дослідного інституту судової експертизи. – 2018. - № 3. – С. 83-89).



Головне меню 2

Ви надсилаєте повідомлення про такий текст:
Просто натисніть кнопку "Надіслати повідомлення". Також Ви можете включити свій коментар у повідомлення.
Dr. Radut Consulting