Jump to Navigation

65-річчя з Дня народження фундатора Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України проф. П.П. Крайнєва

Дата публікації: 
4 Січень 2018

29 лютого 2017 року виповнилося 65 років із Дня народження відомого фахівця з інтелектуального права та власності, одного із засновників і першого директора Науково-дослідний судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі - Центр) проф. Петра Павловича Крайнєва (1952-2014 рр.). Його наукова спадщина та управлінський досвід у сфері захисту інтелектуальної власності став предметом розгляду Науково-практичної конференції «Проблеми теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності».

Зокрема, один із товаришів і соратників П.П. Крайнєва, заступник директора Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України, відомий судовий експерт і науковець О.Ф. Дорошенко у своїй доповіді відзначив, що Центр став третім, після створення Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України і Державної служби інтелектуальної власності, "дітищем" проф. П.П. Крайнєва. І, найбільш улюбленим. Оскільки проф. П.П. Крайнєв працював після створення в 2004 році Центру на посаді директора Центру, а по закінченню контракту в 2006 році - на посаді завідувача лабораторії Центру до кінця свого житя.

Учасники конференції підтримали пропозицію соратників проф. П.П. Крайнєва - О.Ф. Дорошенка, О.Б. Бутніка-Сіверського, І.В. Стародубова, Ю.Г. Охромєєва та ін. започаткуавати з 2018 року щорічні "Крайнєвські читання", присвячені проблемам теорії та практики судової експертизи з питань інтелектуальної власності, які проводитмуться з нагоди чергової річниці створення Центру в останню декаду грудня кожного року.
 
Наводимо доповідь проф. Г.О. Андрощука і Н.М. Ковальової, присвячену життю і науковій спадщині проф. П.П. Крайнєва.
 
Всесвітня організація інтелектуальної власності (WOIS) проголосила XXI століття епохою економіки, заснованої на знаннях, у якій інтелектуальна власність буде основною рушійною силою. Отже рівень розвитку науки, техніки, виробництва, соціально - економічний прогрес, добробут суспільства в цілому значною мірою залежать від рівня інтелектуального потенціалу націй і держав, що на сьогодні стає стратегічно важливим чинником успіху українського державотворення та правотворення, визначальною умовою проведення масштабних реформ у всіх сферах суспільного та державного життя. Саме ці ідеї та ідеали були важливою складовою ученого і одного із перших у незалежній Україні організаторів наукових і судово-експертних робіт у сфері інтелектуальної власності Петра Павловича Крайнєва.
 
Із відзиву на автореферат дисертації Крайнєва П.П. «Формування системи управління промисловою власністю»: «… до останнього часу економічна категорія «інтелектуальний капітал» залишався лише в теоретичних розробках учених та не виходила за межі практичних передумов економічного розвитку суспільства. Слід підкреслити, що інтелектуальний капітал – структурно складне явище. Сукупно з елементами гуманітарного та споживчого капіталу, він охоплює так званий структурний капітал, а останній – комплекс об’єктів , що становлять інтелектуальну власність.
В Україні закладається фундамент нового типу економіки – «економіки, що базується на знаннях», яку в США в 1990-х роках назвали «новою економкою».
 
Актуальність дисертаційної роботи Крайнєва Петра Павловича не викликає сумніву. Можна з повною упевненістю сказати, що в незалежній Україні це перша дисертаційна робота, яка досліджує процеси у сфері інтелектуальної власності.».
 
Петро Павлович Крайнєв народився 29 лютого 1952 року у м. Києві. Батько – Крайнєв Павло Федорович працював директором вагону-ресторану та завжди цікавився винахідницькою справою. Мати – Крайнева Уляна Артемівна була пекарем-кондитером і багато років пропрацювала у шкільній їдальні.
 
Із спогадів П.П. Крайнева: «… Я родился в высокосном году 29 февраля, отец был в коммандировке, и мама с бабушкой Марией Николаевной (это не родная бабушка) отнесли меня в церковь, окрестили и дали имя, которое соответствовало по церковным правилам этой дате
рождения – Касьян.

– Как вы могли до такого додуматься старообрядцы? – разорялся отец, приехавший из командировки.

– Одевайтесь, идемте немедленно в церковь. Мы назовем его Петр. Я Павел. Вот и будет у нас по жизни великий праздник День Петра и Павла, который по календарю отмечается 12 июля. Так я стал Петром. Уже когда я был достаточно взрослым, мама дала мне этот оловянный крестик, но будучи абсолютно неверующим, я не помню, куда я его подевал, о чем сейчас жалею».
 
У родині Крайнєвих виховували трьох синів: старший – Валерій, середній – Петро, молодший – Юрій. Батько багато часу проводив в роз’їздах, мати ще вдосвіта мала бути на роботі отже старші сини Валерій та Петро навіть деякий час навчалися в інтернатах. Інтернат був з поглибленим вивченням англійської мови, що подальшому дуже допомогло в професійній та науковій діяльності майбутнього науковця.
 
Після закінчення школи Петро вирішив піти навчатися в школу радіоелектроніки, яку блискуче закінчив та отримав спеціальність радіотелемайстра четвертого розряду. Влаштувався радіомеханіком на радіовузол Київського Державного університету, але пропрацював лише один місяць та був призваний до лав. Служба проходила в пгт.16 Десна біля м. Остер. Про роки служби завжди згадував із вдячність не зважаючи на важкі умови.
 
У 1973 році П.П. Крайнєв вступив до Київського автомобільно-дорожнього інституту однак так склалися сімейні обставини, що мусив перевестися і у 1979 році закінчив повний курс Київського технологічного інституту харчової промисловості за спеціальністю «машини і апарати харчових виробництв» та отримав кваліфікацію інженера-механіка. Потяг до винахідницької справи вже в ті роки давався в знаки. Паралельно із навчанням в технологічному інституті Петро Павлович Крайнєв у 1975 році вступає до Київського інституту
патентознавства та у 1976 році отримує кваліфікацію – патентознавець ВОІВ.

 
У 1980 році П.П. Крайнєв вступив та у 1983 році закінчив повний курс Центрального інституту підвищення кваліфікації керівників та фахівців народного господарства в галузі патентної роботи за спеціальністю «патентознавство» та отримав кваліфікацію патентознавця. Наука стала не лише захопленням, а й важливою частиною життя
П.П. Крайнєва. У 2002 році він блискуче захистив у Київському економічному університеті дисертацію на тему: «Формування системи управління промисловою власністю» на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. У вище згаданому дослідженні П.П. Крайнєвим, зокрема, було розроблено та науково обґрунтовано модель процесу формування об’єкта промислової власності та введення його в господарський обіг, яка конкретизує алгоритм цього процесу та окреслює контури системи управління промисловою власністю. Багато пропозицій вченого є актуальними і сьогодні. Так, у своєму дослідженні П.П.Крайнєв зазначає: «Як свідчить практика, патентнаекспертиза не робить наголос на виділення в Україні пріоритетних напрямків розвитку науки й техніки. Заявки на винаходи і корисні моделі в усіх галузях промисловості проходять однакову процедуру
розгляду.

 
Стратегічна спрямованість патентної експертизи передбачає підсилення винахідницької діяльності в тих галузях, де Україна має провідні науково-технічні позиції, до яких відносять: літако-, судно-, танкобудування, ракетно-космічну галузь, приладобудування, виробництво енергетичного устаткування, важке машинобудування, а також окремі галузі кольорової металургії. Патентна експертиза в Україні перш за все повинна захищати національні інтереси. З огляду на зазначене в дисертації запропоновано диференціювати види патентної експертизи за галузями промисловості».
 
П. П. Крайнєв – один з перших дослідників економіки промислової власності, кандидат економічних наук, д-р наук у галузі права, професор, член-кор. Академії технологічних наук України, належить до плеяди першопрохідців, фундаторів патентної справи в Україні, якій присвятив значну частину свого життя. Він був відомим вченим – експериментатором і організатором науки, авторитетним педагогом, чудовою людиною. Завжди вважав що в Україні в процесах приватизації не враховувалась в повному обсязі вартість
основних фондів підприємств. Неодноразово наголошував на цьому та пропонував шляхи вирішення цієї важливої проблеми. Проводив «інтелектуальний аудит» на підприємствах з метою допомогти виявити та правильно обліковувати інтелектуальну власність.

 
Значний вклад внесено П.П. Крайнєвим у створення законодавчих основ щодо сфери охорони інтелектуальної власності.
 
Петро Павлович є одним з організаторів створення та розвитку системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні. У складі авторських колективів брав участь у розробці законодавчих основ національної системи правової охорони інтелектуальної власності. П.П. Крайнєв неодноразово брав участь у роботі Генеральної Асамблеї Всесвітньої організації інтелектуальної власності (Швейцарія); проходив стажування у патентних відомствах Австрії, Німеччини, Швейцарії та Угорщини. П.П. Крайнєв був ініціатор заснування і перший головний редактор таких науково-практичних журналів як «Інтелектуальна власність» (1998 – 2000 рр.) і «Інтелектуальний капітал» (2002 – 2005
рр.), входив до редакційної ради науково-практичного журналу «Судова експертиза».

 
Із спогадів П.П. Крайнєва: «… Мне вспоминается один курьезный случай, связанный с журналом. Как-то с Зам. председателем Госпатента мы были в командировке в Вене. Около патентного ведомства на улочке пили кофе. Вдруг ко мне буквально подлетает сотрудник ведомства и спрашивает.

– Вы есть господин Крайнев?
– Да я.
– Вам следует немедленно перезвонить в Киев.

Ну что нормальный человек в этот момент может подумать. Я стремглав бегу в приемную, домой звонить боюсь, набираю председателя Патентного ведомства Украины В. Петрова, а он мне говорит.

– Как вы меня подставили Петр Павлович. Я принес презентовать первый номер журнала Министру Кабинета Министров Толстоухову, а там перепутаны его инициалы. Он бросил мне этот журнал и сказал, что это не он. Не знаю как я сдержался и не высказал все Петрову. По приезде в Киев весь тираж журнала я поменял...»
 
 
Із 1998 року по 2012 року П.П. Крайнєв був позаштатним консультантом Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, членом редакційних колегій з підготовки інформаційно - аналітичних видань: Біла книга. Інтелектуальна власність в інноваційній економіці України, Біла книга-2 Інтелектуальна власність в інноваційній економіці України.
 
Брав активну участь у законотворчій діяльності, підготовці експертних висновків до законопроектів, проведенні парламентських слухань з питань інтелектуальної власності та інноваційної діяльності. 
 
За підготовку й видання підручників для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти йому присуджена Премія імені Ярослава Мудрого. За вагомий особистий внесок у забезпечення охорони інтелектуальної власності, розвиток підприємництва та формування ринкової інфраструктури в Україні, а також високий професіоналізм, нагороджений Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України і багатьма відомчими відзнаками. Досліджував економіко-правові проблеми у сфері інтелектуальної власності. Автор (співавтор) понад 80 наукових праць, у тому числі 20 монографій, книг, підручників та енциклопедії з питань інтелектуальної власності та патентно-ліцензійної роботи, є автором тринадцяти винаходів. 
 
Професійну діяльність у галузі патентознавства розпочав у 1980 році на посаді заступника начальника патентно-ліцензійного відділу Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР. Понад десять років викладав у Київському інституті патентознавства.
 
З 1996 по 2000 рр. обіймав посади директора Науково-дослідного центру патентної експертизи Міністерства України у справах науки і технологій та Інституту промислової власності Державного патентного відомства України.
 
Із спогадів П.П. Крайнєва «… Я дал окончательное согласие в феврале 1996г., меня зачислили на два месяца заместителем директора НИЦПЭ, пока оформлялся допуск к секретным документам, а обязанности директора Центра в это время выполнял заместитель директора Новиков Сергей Игоревич. Центр располагался на двух площадках. Одна на Печерске, где находилась экспертиза по изобретениям, зам. директора Новиков С.И., директор и бухгалтерия. Вторая, где находилась экспертиза  по знакам для товаров и услуг, зам. директора Банников Василий Кондратьевич, на Львовской площади в Доме торговли на девятнадцатом этаже вместе с Госпатентом. Было очень тесно, например, на Львовской площади, чтобы эксперту выйти, надо было встать целому ряду, подобно как в кинотеатре. На Печерске в одной маленькой комнатке ютились несколько отделов. Архив до потолка набитый папками дел буквально нависал над головой. Делопроизводство по заявкам не выдерживало критики, переписка с заявителями велась в рукописном виде под копирку. В Центре не было ни одного компьютера. Поэтому наряду с развитием экспертного дела необходимо было заняться хозяйственными вопросами. Уже через полтора года мы сидели в новом отремонтированном здании площадью 5000 м2 на Сырце на улице семьи Хохловых. Почти у каждого эксперта появился компьютер, но этого было недостаточно, отсутствовало программное обеспечение, справочно-поисковый аппарат, что делало проверочную экспертизу изобретений и знаков практически невозможной. Через два года мы и с этой задачей справились и начали наращивать темпы и качества роботы. Много учились, я побывал на стажировках в патентных ведомствах Германии, Австрии, Венгрии, Швейцарии, многие специалисты из европейских стран приезжали к нам. За это время с небольшого Центра патентной экспертизы появился Институт промышленной собственности, в котором и сейчас работает несколько сот специалистов….»
 
П.П. Крайнєв брав активну участь у створенні Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України (нині – Національна академія правових наук України). З 2001 по 2005 рік працював заступником директора цього Інституту. Судово-експертну практику П.П. Крайнєв розпочав в радянські часи, з 1984 року. Виконав близько двохсот судових експертиз, більшість з яких пов’язані із такими об’єктами як винаходи і корисні моделі. Багаторічний досвід Петра Павловича його бажання покращувати та розвивати судову експертизу пов’язану з інтелектуальною власністю створили передумови для появи і введення нової експертної спеціальності. Розробник перших в Україні методик судово-експертних досліджень, пов’язаних з раціоналізаторськими пропозиціями, промисловими зразками, позначеннями.
 
У 2002 році Петро Павлович запропонував ввести новий вид судової експертизи – експертизи у сфері інтелектуальної власності. У зв’язку з цим, Петро Павлович Крайнєв виступив одним із засновників Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, який він очолив, створивши сильну команду фахівців у сфері інтелектуальної власності. (Розпорядження КМУ про створення Центру було підписане 31 грудня 2004 року.) Впродовж шести років він був директором новоствореного Інституту, всебічно відстоював його інтереси. У 2012 році вийшов на пенсію, але залишився працювати в Центрі на посаді завідувача лабораторією. 
 
Крім судово-експертної діяльності, П.П. Крайнєв активно займався оціночною діяльністю. Також був обраний суддею третейського суду. 
 
Петро Павлович Крайнєв був порядною та принциповою людиною, наставником для молодих фахівців у сфері інтелектуальної власності. Внесок в науку і досвід, переданий молодому поколінню, назавжди залишать пам'ять про видатного вченого та продовжать його життя у сфері, яку він любив і якій віддав майже все своє життя.
 
До останньої хвилини свого життя Петро Павлович перебував у творчому пошуку, працював над новими книгами і статтями.
 
Помер Петро Павлович Крайнєв 09 грудня 2014 року в м. Києві після важкої хвороби. Похований на міському кладовищі «Берковці».
 
Пам’ять про Петра Павловича Крайнєва і про його наукові здобутки продовжують життя в діяльності Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, а також у діяльності цілої плеяді науковців, судових експертів і оцінщиків України, які продовжують шанувати його як свого Вчителя.



Головне меню 2

Ви надсилаєте повідомлення про такий текст:
Просто натисніть кнопку "Надіслати повідомлення". Також Ви можете включити свій коментар у повідомлення.